Дружина загиблого військового з Кропивницького Романа Куценка ініціювала петицію про присвоєння йому звання Героя України посмертно. Звернення вже зібрало тисячі підписів і продовжує набирати підтримку.
Петицію зареєстрували на сайті президента 26 грудня 2025 року. Станом на 10 січня її підписали 3 864 людини. Про це розповіла дружина військового Юлія Куценко.
Шлях від цивільного життя до війни
Роман Куценко народився 3 лютого 1985 року в селі Івангород, нині це Олександрівська громада Кропивницького району. Після закінчення школи він вступив до вищого професійного училища №4 у Кропивницькому, де здобув фах електрика.
Строкову службу проходив в Одесі. Повернувшись, працював на м’ясокомбінаті у Кропивницькому та паралельно здобув вищу освіту в Центральноукраїнському національному технічному університеті.
У 2015 році Роман приєднався до лав Збройних сил України. Він був учасником антитерористичної операції та операції об’єднаних сил, а вже у 2016 році підписав контракт і продовжив службу у третьому полку.
“Чоловік не збирався пов’язувати своє життя з військовою службою. Але коли почалась війна, він не міг просто спостерігати. 80% його життя — це захист, це хлопці, воля й сила. Казав: Я зроблю все, щоб моя сім’я та рідні не відчули на собі того горя та розрухи, що приносить так званий сусід”, — розповіла Юлія Куценко.
Служба під час повномасштабної війни
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Роман виконував бойові завдання на Донеччині. Родина чекала його на ротацію, однак відпустку скасували.
“Він мав приїхати на ротацію, ми чекали його через тиждень, бо вже чотири місяці він не був дома. Відпустка скасувалася”, — згадує дружина.
У 2023 році військовий отримав поранення, але після лікування одразу повернувся до побратимів. У 2024 році Роман перевівся до авіаційної ескадрильї.
“Дуже хотів літати. Був бортовим стрільцем — знищував російські цілі. Він дуже гарно стріляв. У посмертній офіційній довідці написали: старший повітряний стрілець авіаційної ланки старший сержант Роман Куценко знищив понад десять російських повітряних об’єктів”, — сказала Юлія Куценко.
Останній бій і втрата
18 липня 2025 року старший сержант отримав поранення поблизу міста Дніпро.
“Прилетіла ракета, у нього було осколкове поранення. Розповідали, що він ще хвилин 40 після поранення побратима виносив, рятував. Потім Рому відвезли у лікарню, зробили операцію. Але він втратив дуже багато крові — понад 3,5 літри”, — розповіла дружина.
Роман Куценко помер 19 липня 2025 року у лікарні. Його поховали на Алеї слави Далекосхідного кладовища у Кропивницькому. Під час церемонії прощання над могилою кружляв літак.
У загиблого залишилися дружина, син і мати.
Нагороди та петиція
Роман Куценко мав статус ветерана війни та учасника бойових дій. Його відзначили орденами “За мужність” усіх трьох ступенів.
“На початку повномасштабного вторгнення, коли він воював на Харківському напрямку, його нагородили орденом За мужність III ступеня. Згодом отримав орден II ступеня. За які саме операції, не розповідав — казав, що це військова таємниця. Орден За мужність I ступеня він отримав посмертно”, — зазначила Юлія Куценко.
Для того щоб петицію розглянув президент, вона має набрати 25 тисяч голосів. До завершення збору підписів залишається 75 днів.
Підтримати петицію та віддати голос за присвоєння Роману Куценку звання Героя України можна на сайті президента.
Залишити коментар