10 січня 2026 року Кіровоградська область відзначає 87 років з моменту свого утворення. Сучасні межі регіону стали результатом багатьох адміністративних реформ, які тривали упродовж майже всього XX століття.
Про те, як саме змінювалася карта області, розповів кропивницький історик, директор обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко. За його словами, на початку XX століття територія нинішньої Кіровоградщини не існувала як окрема адміністративна одиниця.
До революційних подій 1917 року ці землі входили до складу Єлисаветградського та Олександрійського повітів Херсонської губернії Російської імперії. Ситуація почала змінюватися після Лютневої революції, яка відкрила шлях до створення Української Народної Республіки.
У 1918 році уряд УНР ухвалив закон про адміністративно-територіальний поділ, який передбачав формування 32 земель. Значна частина території сучасної області тоді увійшла до землі “Низ” з адміністративним центром у Єлисаветграді.
Втім, уже наприкінці квітня 1918 року владу перебрав гетьман Павло Скоропадський. Він повернув стару систему губерній, повітів і волостей, і більшість нинішньої Кіровоградщини знову опинилася у складі Херсонської губернії.
Подальші роки принесли нові зміни. У 1919 – 1920 роках губернії неодноразово реорганізовували, створювали нові адміністративні одиниці, зокрема Кременчуцьку губернію. Території майбутньої області в той період були розподілені між Миколаївською, Одеською, Кременчуцькою, Подільською, Київською та Катеринославською губерніями.
Реформа 1923 року ліквідувала повіти та волості й запровадила округи та райони. З’явилися Єлисаветградський та Олександрійський округи, а також низка районів, що згодом стали основою адміністративної мережі регіону.
У 1925 році губернії остаточно скасували. Частину округів укрупнили, а місто Єлисаветград у 1924 році перейменували на Зінов’євськ. Саме в цей період почали вимальовуватися контури майбутньої області.
На початку 1930-х років в Україні утворили перші області. Райони нинішньої Кіровоградщини тоді входили до складу Одеської, Київської, Харківської та Дніпропетровської областей. У 1937 році створили Миколаївську та Полтавську області, до яких також увійшла частина цих територій.
Остаточним кроком стало рішення від 10 січня 1939 року, коли указом Президії Верховної Ради СРСР утворили Кіровоградську область. До її складу включили 30 районів, сформованих із територій кількох сусідніх областей.
Після цього кордони регіону ще коригували. У 1954 році частина районів відійшла до новоствореної Черкаської області, натомість Кіровоградщина отримала території з Одеської області. Остаточно межі закріпили у 1960 році, а адміністративну структуру стабілізували наприкінці 1960-х.
У новітній історії область пережила ще одну важливу трансформацію. У 2016 році обласний центр отримав назву Кропивницький, а в 2020 році завершилася адміністративна реформа, яка сформувала 49 територіальних громад та чотири райони.
Станом на 10 січня 2026 року Кіровоградська область складається з Голованівського, Кропивницького, Новоукраїнського та Олександрійського районів. У їхніх межах налічується 1030 населених пунктів, серед яких 12 міст, 27 селищ і понад дев’ятсот сіл.
Таким був довгий і складний шлях формування регіону, який сьогодні відзначає вже 87-му річницю свого існування.
Залишити коментар