Понад 85 тисяч внутрішньо переміщених осіб наразі проживають у Кіровоградській області. Цього року сюди евакуювали близько восьми тисяч людей, серед яких у серпні приїхали 344 жителі Донецької області. Більшість оселяються у тимчасових гуртожитках, приватному секторі та інтернатах для маломобільних.
Про деталі розселення розповіла начальниця відділу по роботі із внутрішньо переміщеними особами обласного департаменту соцзахисту Тетяна Негодова.
Де селять переселенців
- Олександрійська міська громада — 1425 осіб
- Світловодська міська громада — 919 осіб
- Знам’янська міська громада — 481 особа
- Олександрівська селищна громада — 480 осіб
- Кропивницька міська громада — 407 осіб
У 32 громадах області функціонують 81 гуртожиток на 2930 місць, нині зайнято 2500. Для можливих евакуацій передбачено резерв на 1043 людини. Також залучають приватний сектор, особливо для тих переселенців, які приїжджають із тваринами.
“”Ми підходимо індивідуально. Якщо люди евакуюються з тваринами, ми шукаємо приватний сектор. По області більше шансів знайти приватний будинок, а в місті люди не хочуть здавати””, — пояснила Тетяна Негодова.
Уряд у 2025 році ухвалив постанову №1160, що дозволить покращити умови проживання переселенців. Місцеві бюджети отримають субвенцію на реконструкції, ремонти та будівництво нових будинків: 60% фінансування надає держава, 40% — місцеві бюджети.
У Кропивницькому реалізують три проєкти: один на будівництво будинку та два на ремонт будівель. Аналогічні проєкти на ремонт розроблені у Світловодській, Олександрівській, Великоандрусівській та Олександрійській громадах.
“”Проєкти є, і ми сподіваємось, що вони будуть реалізовані у 2026 році. Буде також субвенція з державного бюджету””, — зазначила Негодова.
Житлові програми для маріупольців
У центрі “”Я — Маріуполь”” перебувають 1835 маріупольців. Для них передбачене будівництво житлового масиву у Білій Церкві на тисячу квартир за програмою соціальної оренди — з фіксованою ціною не більше п’яти тисяч гривень.
У Кропивницькому облаштовують гуртожиток для маріупольців, який планують відкрити у 2026 році. Це п’ятиповерхова будівля одного з освітніх закладів на 300 людей, із блоками на одну й дві кімнати. Ремонт фінансують Маріупольська міська рада та донори.
“”Там будуть зручності та пральня на поверсі. Люди житимуть безплатно, але оплачуватимуть комунальні послуги. Фасад вже новий, ремонт на завершальній стадії. До березня завеземо меблі””, — розповіла Негодова.
Досвід Дмитрівської громади
На території Дмитрівської громади проживають 110 родин переселенців — 382 людини. Переважно це жителі Донецької області, а також Херсонської, Луганської, Запорізької та Дніпропетровської областей.
“”Всі вони заселені у приватні будинки. З початку війни прихистили понад 1200 людей. Працюємо з власниками будинків, які раніше не використовувалися””, — розповіла голова громади Наталія Стиркуль.
Переселенці часто звертаються за гуманітарною допомогою, продуктами та засобами гігієни. Працевлаштовані лише близько 20 осіб.
Історії переселенців
Подружжя Ліна Трофимова та Євген Лаврушин приїхали з Краматорська у Дмитрівку. Двоє синів служать, внуки виїхали за кордон. Вони живуть у приватному будинку безплатно, оплачують лише електроенергію та мають доступ до інтернету.
“”Найважче — знайти житло. Ми приїхали сюди, у власниці будинку, де поселилися, немає води в колодязі, топимо дровами. Для нас це не проблема. Дохід — тільки моя пенсія по інвалідності””, — розповів Євген Лаврушин.
78-річна Віра Мацегора з Дніпропетровщини приїхала з чотирма котами та двома собаками. Вона згадує, що везти речі було складно, а житло на новому місці — тісне, але безпечне.
Анастасія Купалкіна, переселенка з Маріуполя, живе у Кропивницькому з двома дітьми та дядьком, який потребує постійного догляду. Вона зазначає, що головна проблема більшості переселенців — житло.
“”На місяць витрачаємо близько 10 тисяч на оренду. Інших варіантів немає. Нам потрібно, щоб для дядька була кімната гігієни й окрема кімната через його стан””, — розповіла Анастасія.
За даними Тетяни Негодової, наразі в черзі на житло перебувають 1166 сімей переселенців.
Залишити коментар