Бюджети обласних центрів України на 2026 рік демонструють різницю у підходах до фінансування Сил оборони. Від Івано-Франківська, який виділяє понад 14% власного бюджету, до Києва зі 106 мільярдами гривень, що планує спрямувати лише близько 2%.
Загалом суми коливаються від 300 мільйонів до двох мільярдів гривень, і при цьому не завжди корелюють із загальним обсягом бюджету. Експерти пояснюють: це радше політичні рішення, ніж арифметика.
Хто і скільки планує витратити
- Івано-Франківськ — 825 мільйонів гривень, майже 14,5% від бюджету у 5,7 мільярда.
- Вінниця — 13% від бюджету майже 8 мільярдів гривень.
- Хмельницький — 12% від 4,7 мільярда.
- Київ — 2 мільярди гривень, тобто менше 2% від 106 мільярдів.
- Харків — близько 1,5% від бюджету майже 21 мільярд.
- Кропивницький — 1,3% від бюджету у 3,8 мільярда.
Ужгород та Херсон ще остаточно не визначилися із сумами. Чернігів планує виділити 700 мільйонів гривень.
Розподіл коштів у містах
У Харкові на підтримку Сил оборони закладено 300 мільйонів гривень. За словами прессекретарки міського голови Марʼям Сатуєвої:
“”Харків системно і послідовно підтримує Сили оборони України з перших днів повномасштабної війни. Загалом за весь період сума прямих перерахувань із міського бюджету становить близько 1,8 мільярда гривень. Окрім цього, місто передає військовим техніку, обладнання, транспорт, засоби зв’язку, генератори, допомагає з облаштуванням позицій, логістикою та інфраструктурними рішеннями””.
У Кропивницькому кошти розподіляють за різними програмами: тероборона, підтримка військових формувань, будівництво шпиталю. Начальниця фінансового управління Любов Бочкова уточнює, що загалом на ЗСУ передбачено понад 240 мільйонів гривень.
У Вінниці, як пояснює міський голова Сергій Моргунов, на 2026 рік закладено значні відсотки бюджету:
“”Для міського бюджету це дійсно відчутно. У першу чергу допомагаємо тим підрозділам, які базуються на території Вінницької області, де служить багато вінничан””.
Політика, волонтерство та бюджетна логіка
Експерти підкреслюють: суми, що виділяються на армію, не є обов’язковими. Це радше форма місцевого волонтерства та реакція на громадський тиск. Юрій Ганущак, директор ГО “Інститут розвитку територій”, зазначає:
“”Ці видатки не належать до обов’язкових. Але оскільки є суспільна потреба і суспільний тиск, депутати приймають відповідні рішення. Це означає, що громадянське суспільство у нас починає набирати сили””.
Водночас, за словами заступника Міністра економічного розвитку Анатолія Максюти, видатки на оборону у місцевих бюджетах — це добровільне рішення органів місцевого самоврядування, а не їхній обов’язок. Олександр Слобожан додає, що обсяг допомоги часто залежить від наявності власних доходів та відсутності податкових надходжень, забраних державою.
Як рахувати відрахування
Думки експертів розділилися: частина радить брати дохідну частину бюджету як основу, інші — видаткову. Суспільне у своєму аналізі використовувало дохідну частину місцевих бюджетів, оскільки більшість громад саме так рахують заплановані видатки на Сили оборони.
Отже, фінансування армії місцевими бюджетами лишається гнучким та політично мотивованим, і цифри можуть змінюватися протягом року залежно від потреб військових та можливостей міст.
Залишити коментар