Коли вранці 24 лютого 2022 року Геннадій Чорногор прокинувся від безперервного гулу літаків, він ще не знав, що його життя адвоката з 13-річним стажем стане історією добровольця. Рішення було блискавичним: того ж дня він уже стояв під дверима військкомату. Його єдиною мотивацією був спокій сім’ї та можливість для дітей жити у мирному місті.
Геннадій згадує, як у перші години великої війни Кропивницький нагадував вулик. Чоловіки не чекали повісток — вони збиралися на площах, вимагали зброю та записувалися до лав територіальної оборони. Оскільки черга до військкомату була величезною, військові порадили Геннадію звернутися до 121-ї окремої бригади тероборони. За лічені хвилини він став солдатом.
Разом із ним до однієї комендантської роти потрапили найближчі люди — троє кумів та тесть. Згодом підрозділ Геннадія перекинули на південь України. Його бойовий шлях проліг через складні ділянки:
- Оборона лінії від Нікополя до легендарної Чорнобаївки
- Тривале перебування на Херсонському напрямку у 2022–2023 роках
- Виконання завдань на Запорізькому відтинку фронту
Поки Геннадій тримає оборону на передовій, його дружина Олеся взяла на себе управління сімейним адвокатським офісом. Разом вони вже 21 рік, і хоча на початку вторгнення жінка відчувала розгубленість, дивлячись, як інші вивозять сім’ї за кордон, нині вона відчуває лише гордість. Пара ухвалила спільне рішення: діти мають виховуватися на правильних цінностях і любові до своєї країни.
Проте війна — не єдиний виклик для цієї родини. Молодша донька Геннадія бореться з онкологією і змушена навчатися онлайн. Батько зізнається, що найбільше мріє про швидку перемогу, аби повернутися до улюбленої юридичної справи та нарешті безтурботно погуляти з доньками в парку Перемоги, де вони зазвичай проводять час під час його рідкісних відпусток.
Історія Геннадія — це втілення духу Дня українського добровольця, який Україна відзначає на честь перших бійців Самооборони Майдану. Його вибір піти в невідомість заради незалежності став фундаментом, на якому тримається спокійне життя його рідного міста.
Залишити коментар