Світ технологій отримав нове рішення для покращення цифрової інклюзивності української мови. Учениця 11-го класу кропивницького ліцею “Науковий” Мирослава Ковальова здобула золоту нагороду на престижному міжнародному конкурсі інженерних наук I-FEST, що проходив у Тунісі. Її розробка дозволяє штучному інтелекту ідентифікувати українське мовлення з вражаючою точністю до 95%, при цьому система здатна підлаштовуватися під унікальний тембр та манеру кожного користувача.
Про деталі свого тріумфу та технічні особливості проєкту юна дослідниця, яка також є слухачкою Малої академії наук Кіровоградщини, розповіла в ефірі Українського радіо Кропивницького.
Захід I-FEST – це масштабний науково – технологічний фестиваль для молодих талантів віком від 14 до 24 років, який цьогоріч зібрав у місті Хаммамет близько 1200 учасників із чотирьох десятків країн. Протягом тижня, з 21 по 27 березня, конкурсанти доводили життєздатність своїх ідей під час стендових презентацій. Виступ Мирослави оцінювали три типи журі: профільний спеціаліст, експерт загального напрямку та людина без фахової підготовки у цій сфері. У підсумку золото Ковальової стало одним із двох найвищих досягнень української делегації, яка також привезла додому п’ять срібних та сім бронзових медалей.
Генезис наукового пошуку
Шлях до перемоги розпочався зі звичайного шкільного уроку, коли десятикласниця Мирослава помітила цікавий перетин між гуманітарними та точними науками. Робота над темою “Навчання штучних нейронних мереж розпізнавання звуків української мови” стартувала на стику дисциплін.
“Ідея виникла випадково. В 10-му класі ми вивчали фонетику української мови, а на фізиці – звукові хвилі та частоти. Мені стало цікаво дослідити мову через призму фізики”.
В основу алгоритму дівчина поклала біологічні принципи роботи людського вуха. Система не просто фіксує акустичні коливання, а імітує складні процеси ідентифікації звукових образів нейронними мережами, що робить її максимально наближеною до природного сприйняття інформації слуховим апаратом людини.
Технологічна цінність розробки
Мирослава чітко розуміє нішу свого продукту: це не спроба витіснити світових ІТ – гігантів, а ефективний інструмент для їхнього вдосконалення. Оскільки українська мова представлена в цифровому світі значно менше за англійську, розробка школярки може стати необхідним адаптивним шаром.
“Більшість цифрових моделей, більшість рішень розроблені для англійської мови, а потім вже їх адаптують для менш поширених мов. Очевидно, ми не заміняємо Google і подібні глобальні системи, але мій проєкт може доповнити їх, допомогти ідентифікувати ваші індивідуальну варіацію, вимову, ваші звуки”.
Практичне застосування цієї технології є надзвичайно широким. Зокрема, вона значно покращує якість розпізнавання мови у людей, що мають певні фізіологічні особливості голосу або використовують специфічні діалектизми.
Роль наставників та спадковість у науці
Успіх на міжнародній арені став можливим завдяки злагодженій підтримці педагогічного колективу ліцею та представників МАН. Вчитель фізики Олег Волчанський зауважує, що науковий хист Мирослави є частиною родинної традиції.
За словами педагога, він навчав ще батьків та дядька Мирослави в університеті, спостерігаючи за їхнім становленням. Сьогодні вони продовжують працювати у науковій та освітній сферах. Наставник підкреслює, що дівчині було достатньо лише невеликого імпульсу, щоб її енергія та ідеї перетворилися на реальний результат.
Директорка ліцею “Науковий” Наталія Чередніченко акцентує на важливості профільної освіти, яка дозволяє учням обирати власний вектор розвитку серед шести доступних напрямків. Співпраця з науковцями з вищої школи допомагає дітям бачити перспективу своїх досліджень.
“Кожна дитина та її батьки можуть обрати саме той напрямок, який вони вбачають для себе як напрямок подальшої професійної траєкторії і заглиблюватись в нього. Наші вчителі розуміють, з чого починається наука, як треба просувати свої наукові ідеї, відтворювати їх. Спільний рух Малої академії наук та ліцею доволі тривалий, напрямків співпраці стає більше. І досягнення Мирослави демонструють, що зацікавленість дитини у саморозвитку та підтримка вчителів дають можливість досягати найвищих результатів”.
Залишити коментар