Символ Різдва – дідух – у Кіровоградській області виготовляють три рідні сестри з села Диківка. Майстрині працюють із житом, пшеницею, вівсом і сухоцвітами, а до створення дідухів беруться приблизно за місяць до свят. Про звичаї та обряди, пов’язані з цим різдвяним атрибутом, вони розповіли Суспільному.
Традиційне місце для дідуха під час святкування Різдва було особливим – його ставили у хаті на покуті біля ікон. Про це пояснила майстриня Ярина Васалатій, наголосивши, що встановлення снопа відбувалося під час різдвяної вечері.
«Дідух ставився, коли на столі була кутя та різдвяна вечеря, запалена свічка. Сніп в хату заносив господар, старший син або просто син, якщо він один в родині. Якщо в сім’ї немає чоловіка, то сусід, кум, дід».
У давнину матеріал для дідуха брали з першого або останнього снопа під час жнив. Використовували пшеницю, жито, ячмінь і льон. Нині ж сестри всі рослини, необхідні для роботи, вирощують власноруч.
«Ми посіяли біля дому трішки пшениці безостої і ще частина є у чоловіка в полі. Її особливість в тому, що вона немає вусиків. Адже є пшениця вусата, а є безвуса», – розповіла майстриня Олена Лопата.
Значення дідуха, за словами Ярини Васалатій, пов’язане з річним циклом праці предків. Зерно восени сіяли, навесні доглядали, влітку збирали врожай, а взимку прославляли його результати.
«Тому дідух ставили на стіл, як символ багатства, добробуту й достатку в родині. В одних матеріалах кажуть, що після Водохреща його спалювали, в інших, що цілий рік зберігали в оселі, але потім все одно спалювали, перед цим обмолотивши. Зерно використовували в їжу або в кутю, а солому спалювали. Зерно ні в якому разі спалювати не можна було».
Про сам процес виготовлення дідуха розповіла Вікторія Левіцька. За її словами, робота над виробом часто має особливий емоційний стан і різний настрій.
«Створення дідуха – це такий своєрідний медитаційний процес, і думки більш світлі та позитивні. Буває, коли робимо дідух на замовлення, то процес створення буває трішки тяжчим: десь мотузочка порвалась, мусиш перев’язати заново. А буває зовсім легко: і пучечки лягають так, як хочеться, от ніби тобою хтось керує. Взагалі, це дуже класно, позитивно».
Під час плетіння сестри співають. Коли центральний пучок сформований, його починають складати. Дідух може мати різну кількість пучків, однак обов’язково складається з трьох ярусів, що символізують минуле, теперішнє та майбутнє.
Завершальним етапом є формування трьох «ніг» дідуха, які обмотують ниткою та вирівнюють, пояснила Вікторія Левіцька.
«Ми дуже радіємо, що у нас є можливість відтворювати наші традиції, що в нас є можливість збиратися, що в нас є можливість донести людям традиції, які загубилися».
Тривалість виготовлення дідуха залежить від його розміру і може становити від одного дня до тижня. Готові вироби сестри дарують близьким, продають або передають на благодійні ярмарки, кошти з яких спрямовують на допомогу українським військовим.
Залишити коментар