Тихе зібрання просто неба, лампадки в руках і квіти біля підніжжя пам’ятного знака – у Кропивницькому 17 травня відбулося вшанування людей, які стали жертвами політичних репресій. Подія пройшла біля меморіального знаку «Борцям за волю України – жертвам політичних репресій», де зібралися представники різних сфер громади.
До місця пам’яті прийшли представники влади, духовенства, члени обласного товариства політичних в’язнів та репресованих, а також жителі міста. Учасники поклали квіти та запалили лампадки, утворивши навколо пам’ятного знака живе коло скорботи й пам’яті.
Атмосфера заходу була стриманою. Без гучних промов і масових акцій – лише символічні жести, які традиційно супроводжують цей день пам’яті. Люди підходили до меморіалу по черзі, залишаючи квіти та запалені свічки біля каменю, що нагадує про жертв тоталітарного режиму.
Як інформацією з Facebook-сторінки Кіровоградської обласної ради, цього дня також відбулася поминальна літія. Її провів секретар Кропивницької єпархії Православної Церкви України Іван Шубін. Богослужіння стало духовною частиною заходів і доповнило загальну атмосферу скорботного вшанування.
Окремо наголошувалося, що подібні події мають на меті не лише згадати загиблих, а й нагадати про історичні наслідки політичних репресій для українського суспільства. Учасники акції підкреслювали важливість збереження пам’яті про ці сторінки історії, які досі залишаються болісними для багатьох родин.
Як розповідав голова Кіровоградського обласного товариства політичних в’язнів та репресованих Віктор Полтавець, масові переслідування в 1937–1938 роках торкнулися різних верств населення. Під удар потрапили державні діячі, інтелігенція, духовенство, селянство та навіть ті, хто раніше сам служив радянській системі.
День пам’яті та історичний масштаб репресій в Україні
День пам’яті жертв політичних репресій в Україні щороку відзначають відповідно до президентського указу від 2007 року. Його головна мета – нагадати про масштаб трагедії, що торкнулася сотень тисяч людей у різні періоди радянської влади.
За даними Українського інституту національної пам’яті, точну кількість жертв встановити неможливо. Частина людей була розстріляна, інші пройшли через тюрми, табори, заслання або примусове лікування. Архіви тривалий час були закриті, а місця поховань часто приховувалися або знищувалися.
Особливо трагічним періодом став так званий «Великий терор» 1937–1938 років. Це була масштабна кампанія політичних чисток, спрямована на усунення реальних і уявних противників радянської влади. В Українській РСР за цей час засудили 198918 осіб. Близько двох третин із них були приречені на розстріл, інші – на ув’язнення або табори.
Одним із найвідоміших символів цих подій залишається Биківнянський ліс під Києвом. Саме там розташоване одне з найбільших місць масових поховань жертв радянських репресій в Україні. За різними оцінками, там може бути від 15 до понад 100 тисяч загиблих, розстріляних або закатованих під час допитів.
Архівні матеріали свідчать, що Биківнянський ліс використовувався як спеціально визначена зона таємних поховань у 1937–1941 роках органами НКВД. Сьогодні це місце є одним із ключових символів історичної пам’яті про жертв політичного терору та нагадуванням про масштаби репресивної системи.
Залишити коментар