У центрі Кропивницького 29 грудня лунали колядки та щедрівки — фольклорні гурти «Млиночок» та ансамбль музичного коледжу вітали містян із Меланкою та Василем. Святкові дійства зібрали чимало охочих відчути атмосферу давніх українських традицій.
Керівник «Млиночка» Олександр Полячок пояснив важливість таких заходів:
«Робимо все, що робили наші предки з давніх-давен у цей період. Думаю, що під час війни особливо важливо підтримувати дух наших людей, щоб ми не занепадали. Саме цього хочуть росіяни — щоб ми капітулювали. А ми ні, будемо опиратися, будемо триматися на своєму».
Фрагмент обряду водіння Меланки
Керівниця ансамблю музичного коледжу Наталя Терещенко розповіла, що студенти показали частину давнього обряду:
«Це дуже цікава народна вистава, де Меланка, якщо вірити тексту, незграбна і дивна. Наприклад: “Учора із вечора пасла Меланка два качура”. Тобто, судячи з поетичного тексту, Меланка дуже архаїчна і пов’язана з культом предків».
Фрагмент водіння Меланки містив елементи поетичного тексту та заклики до щедрування:
- «Пасла Меланка два качура, вона пасла, пішла шукати, заблудила»
- «Меланка з Василем ходить, Меланка Василя просить: “Пустять батько в хату мене щедрувати”»
- «А я жито не жала, золотий хрест держала, золоту кадильницю. Свічу Богу ставте, а нам калач дайте
Підтримка позитивного настрою
Наталя Терещенко зазначила, що такі вистави нині важливі для емоційного стану громади:
«Особливо зараз, у такий важкий емоційно час, коли відбувається щось хороше, це і нам на добро, і людям, які слухали нас сьогодні. Студенти дуже радіють — вони молоді, енергійні. Їм хочеться чогось справжнього і особливого».
Глядачі теж поділилися враженнями. Місцева жителька Тетяна Паскаль відчула тепло та затишок:
«Таке дитяче тепло і дійсно різдвяний, теплий затишок. Хочеться співати, можливо, й всплакнути, згадати рідних. Це просто чудово».
Кропивничанин Владислав Фрединський додав, що колядки та щедрівки стирають кордони між минулим і сучасністю:
«Можемо побачити культуру наших предків, спадщину та традиції. Мені дуже сподобалося, відчув певне емоційне піднесення. Після цього настрій став надзвичайно гарним».
Традиції маланкування та щедрування
Етнологиня Світлана Проскурова пояснила історичне значення свят:
«На Маланку збиралась вся родина. Святкування мало захищати обійстя, житло, родину та громаду від усього лихого. На святовечірньому столі обов’язково був калач, пироги та багато книшів. На Щедрий вечір готували кутю та узвар».
Молодь переодягалася та носила маски тварин для обману лихих сил:
- Парубоцькі та дівочі громади носили маски ведмедя, діда, баби
- Маланкою був хлопець, часто з вусами, нафарбований, у хустці
- Маски журавля, кота, кози та символічна смерть з косою
- Всі хлопці вдягали вивернуті кожухи — вовною назовні
Під час дійства організатори бажали українцям миру, здоров’я, щастя та добробуту, а також швидкого повернення захисників до родин.
Залишити коментар