Вулиці Венеції готуються до незвичної процесії: замість традиційного мистецького перформансу містом пройдуть люди з артефактами війни з України. Кожен предмет нестимуть як символічну «реліквію» – закопчені уламки, прострілені таблички та фрагменти зруйнованих будівель, зібрані у містах, що пережили російські атаки.
Ця ініціатива під назвою Reliquiae з’явилася на тлі гучного міжнародного конфлікту довкола Венеційської бієнале сучасного мистецтва, куди організатори дозволили повернення російського павільйону. Саме це рішення спричинило політичні заяви, відставки та культурні бойкоти в Європі.
Процесія запланована на 8 і 9 травня – напередодні офіційного відкриття бієнале 9 травня. Учасники рушать від залізничного вокзалу Венеції через туристичні маршрути міста, несучи артефакти на червоних оксамитових подушках як музейні експонати пам’яті та болю.
Серед об’єктів – уламки цегли з розбомбленого будинку в Одесі, фрагмент пошкодженого монастиря у Львові після атаки дрона, прострілені таблички українських міст та інші речі, зібрані в різних регіонах України.
До акції долучаться близько десяти учасників – італійські митці та представники української громади в Італії. Кожен нестиме власну «реліквію», перетворюючи вуличну ходу на символічний акт пам’яті та протесту.
Політична напруга навколо бієнале
Рішення допустити Росію до офіційної програми 61-ї Венеційської бієнале викликало масштабну реакцію в Європі. Ще на початку березня міністри культури та закордонних справ 22 країн підписали спільний лист із закликом не надавати російській стороні участь у виставці.
Ситуація швидко вийшла за межі мистецької дискусії. Міністр культури Італії Алессандро Джулі заявив, що не відвідає відкриття бієнале на знак протесту. Європейський Союз також відреагував – було призупинено трирічний грант для бієнале на суму 2 млн євро.
Додаткової напруги додала відставка міжнародного журі виставки 30 квітня. Причиною стали суперечки навколо участі не лише російського, а й ізраїльського представництва.
Україна окремо неодноразово закликала переглянути рішення організаторів, наголошуючи на важливості збереження позиції, яку бієнале декларувала у 2022–2024 роках.
На цьому тлі мистецькі кола почали готувати власні реакції. Однією з них і став проєкт Reliquiae, який поєднав протест і мистецтво в публічному просторі Венеції.
Як з’явилася ідея Reliquiae
Ініціатором проєкту став італійський художник і дизайнер Вальтер Еспедіто Тренто, який працює в регіоні Апулія. Його студія NÙEVÙ займається сучасними просторовими інсталяціями та артпроєктами, що поєднують дизайн і соціальні теми.
Рішення створити Reliquiae, за словами митця, стало реакцією на повернення російського павільйону до бієнале.
– Ця ідея виникла як певною мірою провокаційний жест у відповідь на рішення організаторів знову відкрити російський павільйон на Венеційській бієнале, аргументуючи це тим, що «культура поза політикою». Тож ми хочемо продемонструвати наші реліквії як наслідки «великої російської культури», – розповів Укрінформу митець.
Тренто приїжджав до України, щоб зібрати артефакти разом з місцевими художниками. Він звернувся до митців із Києва, Львова, Бучі, Миколаєва, Тернополя, Черкас та інших міст із проханням знайти предмети, які можуть стати символічними свідченнями війни.
На момент підготовки проєкту він уже отримав «реліквії» з кількох міст і очікував на нові надходження з Харкова та інших регіонів.
Історія самого митця тісно пов’язана з Україною. Його перший приїзд відбувся ще понад 17 років тому в межах артперформансу, пов’язаного з випіканням хліба в різних країнах Європи. Пізніше ця історія отримала особистий вимір – у нього народився син від української мисткині зі Львова.
– Щоразу, приїжджаючи туди, я відчував, що там постійно відбувається якесь творче бродіння: усе динамічне, живе, жваве. Я почувався там як у Берліні й постійно хотів бути частиною цього процесу, – згадує митець.
Після початку повномасштабної війни він долучився до евакуаційних ініціатив на кордоні та почав активно співпрацювати з українськими художниками в Італії.
Мистецтво, що не відокремлюється від політики
Серед учасників проєкту – італійський дизайнер Паоло Койя, який уже багато років працює в Україні. У Reliquiae він представив роботу з використанням шрапнелі, знайденої в Бучі.
Митець походить із регіону, де, за його словами, досі відчувається вплив російської пропаганди. Він наголошує, що публіка часто не готова сприймати пряму візуалізацію війни.
Ще у 2022 році він створював у Мілані роботу з образом Путіна та уламками ракет, однак реакція глядачів показала йому межі сприйняття подібного мистецтва в Італії.
Його нова робота побудована на символіці: українські кольори, зруйноване серце в центрі композиції та шрапнель як метафора руйнування життя.
– Коли людину уражають сотні таких елементів, вона помирає повільною, болісною смертю. Це воєнний злочин. Саме тому я передав цю роботу Вальтеру – щоб показати, що Росія не має жодних меж навіть у жорстокості, – пояснює митець.
Організатори проєкту планують доповнити мистецьку акцію цифровим шаром: QR-коди на стікерах та одязі учасників ведуть на сайт ініціативи з поясненням кожного артефакту.
Після Венеції частину експозиції планують перевезти до Чістерніно, де її покажуть у старовинній церкві з кінця травня до осені.
Для Вальтера Еспедіто Тренто цей проєкт є продовженням його мистецької ідеї про єдність європейських суспільств і водночас спробою змусити публіку подивитися на війну без дистанції.
– Можна вдавати, що культура поза політикою, але я переконаний: не може бути політики без культури і культури без політики. І якщо ти не займаєшся політикою, настане день, коли політика займеться тобою, – зазначає він.
У Венеції тим часом готуються до відкриття бієнале, яке цього року проходить під тиском протестів, відставок і паралельних мистецьких жестів, що перетворили культурну подію на простір політичної дискусії.
Залишити коментар