18 серпня виповнилося 77 років від дня смерті Василя Вишиваного, уродженого Вільгельма фон Габсбурга. Він був племінником австрійського імператора і мав титул ерцгерцога, проте свідомо обрав інший шлях — став на бік українців у боротьбі за незалежність. Через свою позицію загинув у радянській в’язниці. З Кропивницьким його пов’язує приїзд у 1918 році, коли він перебував у складі легіону Українських Січових Стрільців.
Про життя та ідеали Габсбурга розповів кропивницький історик Сергій Мілютін.
Дитинство та перші кроки до України
Вільгельм фон Габсбург народився 10 лютого 1895 року в місті Пула (тепер Хорватія). З дитинства він мешкав у Живці (нині Польща), де вперше почув про українців. Згодом його інтерес лише зростав. Військова академія, знання української мови та культури сформували в ньому переконання підтримати український народ.
«Василь Вишиваний був ідеалістом. Його щирі симпатії до українців і прагнення допомогти їм у боротьбі за незалежність визначили його подальшу долю», — зазначив історик Сергій Мілютін.

Приїзд до Єлисаветграда та діяльність на Кіровоградщині
У 1918 році Вишиваний прибув до Єлисаветграда (нині Кропивницький) разом із Січовими стрільцями. Попри завдання придушувати селянські повстання, військові зблизилися з місцевим населенням. Вони проводили культурні заходи, українознавчі курси та театральні вистави.
Захист селян і підтримка патріотів
Василь Вишиваний проживав у Масляниківці та Черняхівці, де допомагав українським патріотам і захищав селян від утисків. Він врятував від переслідувань повстанського отамана Фотія Мелешка, який згодом згадував, що якби у 1918 році постало питання вибору, селяни без вагань підтримали б саме Вишиваного.
Політична діяльність та конфлікт із родиною
Після відходу з Кіровоградщини Вишиваний став полковником армії УНР і очолив відділ іноземних зв’язків. Його політичні погляди призвели до конфлікту з родиною, особливо після того, як він засудив Варшавську угоду Симона Петлюри з поляками. Батько ж, навпаки, підтримав Польщу.
«Родина не поділяла його позиції, але боротьба за українську незалежність була свідомим вибором самого Вишиваного. Він щиро вірив у майбутню державність України», — наголосив історик.

Останні роки та трагічна загибель
Після поразки революції Василь Вишиваний мешкав у різних країнах Європи. У 1947 році радянська служба СМЕРШ викрала його з Відня. В Києві його звинуватили у шпигунстві та зв’язках з ОУН. Радянська влада вбачала в ньому небезпеку як у можливому символі об’єднання українців.

Василя Вишиваного засудили до 25 років таборів. 18 серпня 1948 року він помер у Лук’янівській в’язниці від хвороб. Місце його поховання залишилося невідомим.









Залишити коментар