Головна Історія У Кропивницькому заклали капсулу часу з листами школярів про сьогоднішню війну

У Кропивницькому заклали капсулу часу з листами школярів про сьогоднішню війну

Поділитися
У Кропивницькому заклали капсулу часу з листами школярів про сьогоднішню війну
Поділитися

У День української писемності та мови в державному архіві Кіровоградської області заклали капсулу часу з листами старшокласників, у яких підлітки фіксують власні переживання війни та віру в перемогу. Відкриють її у 2041 році.

Капсулу назвали “Привіт із 2025-го!” і зберігатимуть у фондах архіву 16 років – до 50-річчя Незалежності України. У ній – послання учнів 10-11 класів із кількох ліцеїв та гімназій Кропивницького і громади. Всього участь у проєкті взяли 20 школярів.

У Кропивницькому заклали капсулу часу з листами школярів про сьогоднішню війну

Директорка архіву Лілія Маринець наголосила, що подібні документи є особливо важливими свідченнями часу. Вона нагадала, що після Другої світової війни місцевих дітей також просили описати пережите.

“У листах міститься частинка нашого сьогодення, їхні тривоги та надії. Завдання архіву – збереження пам’яті, і такі тексти є найціннішими документами майбутнього”.

Кураторка міського парламенту дітей Ірина Завражна розповіла, що листи писали учні з “Муніципального колегіуму”, ліцеїв “Центральний”, “Європейська освіта”, “Сокіл”, а також зі Завадівської, Балашівської гімназій і гімназії “Сучасник”. За її словами, школярі відповідально поставилися до завдання, розуміючи його історичну вагу.

Учасники акції говорили про свої страхи, надії, про мрії та очікування. Голова міського парламенту дітей, десятикласниця Поліна Федорова зазначила, що ці листи стануть мостом між поколіннями.

“Мої діти, мої нащадки зможуть прочитати, як ми пережили нинішні воєнні часи, і зрозуміти, що ми нині відчуваємо і чого прагнемо”.

Працівники архіву також підготували внутрішній опис капсули та передмову. Як розповіла заступниця начальника відділу формування архівного фонду Ганна Євтушенко, кожен лист має власний настрій і власну емоційну палітру.

“Листи написані щиро – місцями по-дитячому наївно, а місцями до сліз серйозно. Усі їх об’єднує незламна віра дітей у перемогу України”.

Одинадцятикласниця ліцею “Центральний” Анастасія Безносенко на свій лист витратила близько 40 хвилин. Каже, що намагалася написати чесно – про те, що болить найбільше, і про те, чого найбільше хочеться у майбутньому.

У капсулу часу помістили всі листи без редагування. Вони пролежать у спецфонді до 2041 року – як голоси підлітків, які зростають під звуки війни, але пишуть про мир.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті