Після російського авіаудару у Харкові професійні архітектори разом з учасниками спільноти «Слобідська» займаються порятунком 150-річної цегли з пошкодженої історичної будівлі. Спільнота спеціалізується на моніторингу та відновленні об’єктів історичної спадщини міста. Архітектор Віктор Дворніков пояснює, що ці матеріали важливо зберегти для подальшої відбудови Харкова та проведення наукових досліджень.
Об’єкт, на якому нині працюють фахівці та волонтери, був зруйнований 6 березня 2022 року. Це сталося в останній день, коли російські літаки здійснювали авіанальоти на Харків – того ж дня один із них збили, після чого удари по місту з повітря припинилися.
«Була скинута авіабомба. Якщо не помиляюся, вагою – одна тонна. Те, що ми зберігаємо цей історичний артефакт, ми знаємо точно, до якої будівлі він належав, коли вона була збудована, ми фіксуємо кожен етап демонтажу й бачимо внутрішні конструкції – ось у цьому буде цінність для наших майбутніх нащадків», – розповів Віктор Дворніков.
За словами архітектора, будівля не мала статусу пам’ятки архітектури, однак становила історичну цінність для Харкова. Вона є прикладом так званого «харківського дворика» XIX–XX століть.
«Будинок, який стоїть за п’ятим номером на колишній Михайлівській площі – зараз майдан Небесної Сотні – це фонова історична забудова, це колишній маєток Сорокіна. Він не мав якоїсь визначної архітектурної цінності, але він був побудований в масштабі з іншими будівлями, й він формував саме ансамбль площі, формував це історичне середовище. У цьому його найбільша цінність», – зазначає Дворніков.
До початку демонтажу всередині будинку зберігалися дерев’яні сходи та внутрішня галерея, характерні для харківських дворів початку XX століття. Саме ці елементи, за словами архітектора, відтворювали типове історичне середовище того часу. Водночас повноцінне відновлення будівлі було неможливим, тож ухвалили рішення зберегти вцілілі фрагменти.
Особливу цінність, як зазначає Віктор Дворніков, має саме цегла. За її маркуванням – літерами або цифрами – можна встановити, на яких фабриках її виготовляли у XIX столітті.
«Більшість того, що ми зберігаємо – це, дійсно, цегла. Майже вся цегла має штамп. Там літера К, або шістка, дев’ятка, сімка, тобто, це штамп виробників цієї цегли. Це, дійсно, найбільш цінне. Деревина, яка тут є, вона вже чотири роки майже простояла під опадами. Ба більше, що вона 100 років слугувала конструкціями. Відповідно, вона дуже серйозно пошкоджена й уражена. Тобто, відновлювати внутрішні приміщення неможливо, тому що всі перегородки дерев’яні з вапняною сумішшю – це все згнило», – пояснив архітектор.
Він також звертає увагу, що якість цієї цегли дещо нижча, ніж у будівлях адміністративного призначення, зокрема першого реального училища. Це пояснюється тим, що будинок був житловою фоновою забудовою, а вимоги до матеріалів у таких спорудах відрізнялися.
Після завершення робіт і сортування збережені матеріали, за словами Віктора Дворнікова, планують розмістити на спеціально облаштованому майданчику для подальшого зберігання.
Залишити коментар