Кропивничани вшанували 108-му річницю легендарного бою під Крутами, згадуючи не лише загальнонаціональний подвиг, а й конкретні імена земляків. Біля меморіальної дошки братам Шульгиним зібралося понад 70 людей, аби пов’язати синьо-жовті стрічки та хвилиною мовчання вшанувати пам’ять тих, хто першим став на захист української державності у 1918 році.
Бій біля станції Крути, де понад пів тисячі добровольців стримували чотирьохтисячну армію більшовиків, мав стратегічне значення. Шестигодинне протистояння виграло для УНР чотири дні, що дозволило завершити Брест-Литовські переговори та отримати дипломатичне визнання й військову підтримку союзників. Як зазначив історик Сергій Мілютін, саме цей час дав шанс вигнати «червоних» з території України.
Центральноукраїнський слід: герої, чиї імена повернули з небуття
За результатами досліджень Сергія Мілютіна, які він презентував у своїй новій книзі «Бій під Крутами. Центральноукраїнський вимір», до складу крутянців входило п’ятеро вихідців з Кіровоградщини. Доля кожного з них — це окремий сюжет про незламність:
- Володимир Шульгин — кропивничанин, студент-доброволець, який поліг на полі бою;
- Сергій Горячко — уродженець Гурівки, який вижив у бою, створив схему боїв під Крутами та згодом емігрував до Австралії;
- Семен Могила — представник селища Рівне, учасник Першого Зимового походу, якого розстріляли радянські спецслужби у 1923 році;
- Михайло Михайлик — поручик авіації флоту УНР із села Глодоси, залишив по собі цінні мемуари про ті події;
- Левко Прядко — земляк Михайлика, який разом із ним боронив станцію від загарбників.
Сьогодні паралелі між 1918 роком та сучасною повномасштабною війною є очевидними. Військовий капелан Нацгвардії отець Ігор під час заходу наголосив, що чесноти української молоді за століття не змінилися: серця хлопців так само сповнені любові до своєї землі, а зброя в їхніх руках є інструментом захисту найдорожчого.
«Ми бачимо, що за 100 років нічого не змінилося. Ці чесноти українців досі живі та актуальні», — підкреслив капелан під час вшанування.
Кропивницький продовжує берегти пам’ять про своїх героїв не лише заходами, а й у топоніміці: з 2014 року в місті з’явилася вулиця Шульгиних. Подвиг п’ятьох земляків тепер задокументований у книзі, над якою історик працював чотири роки, знайшовши світлини трьох із п’яти учасників того легендарного бою.
Залишити коментар