У Знам’янській міській громаді відбулися заходи, присвячені 92-й річниці пам’яті жертв Голодомору. Мешканці зібралися біля пам’ятного знаку, щоб запалити лампадки та вшанувати мільйони українців, чиї життя забрали штучні голоди XX століття.
Церемонія об’єднала керівництво громади, депутатів, представників виконавчих структур, духовенство, освітян, громадські організації та молодь. Біля меморіального знаку панувала атмосфера тиші та спільного болю за тими, кого знищили голодом 1921 – 1923, 1932 – 1933 та 1946 – 1947 років.
До присутніх звернувся міський голова Знам’янки Володимир Сокирко. У своїй промові він підкреслив, що трагедія Голодомору й досі відгукується у долях українців та залишається відкритою раною історії.
«Ми вшановуємо пам’ять мільйонів українців, які стали жертвами Голодомору 1932 – 1933 років і масових штучних голодів 1921 – 1923 років і 1946 – 1947 років – страшної трагедії, яка залишила невигойні рани в історії нашого народу. Це день скорботи і пам’яті про тих, хто загинув від голоду, позбавлений життя через політичні репресії та несправедливу систему. Ми згадуємо кожну людину, кожну родину, яка зазнала цих страшних випробувань. Нехай пам’ять про них зміцнює нашу відповідальність за майбутнє України, за збереження нашої гідності, свободи і незалежності. У цей день схиляємо голови перед невинними жертвами і молимося за мир, здоров’я та благополуччя для нинішніх поколінь».
Після виступу міського голови до слова запросили представників релігійних громад. У спільній молитві звернулися настоятель Православної церкви України Покрови Пресвятої Богородиці отець Степан, настоятель парафії Успіння Пресвятої Богородиці Української Греко-католицької церкви отець Іван та священнослужитель УГКЦ отець Михайло.
Присутні вшанували жертв Голодомору хвилиною мовчання, після чого поклали квіти та запалені лампадки до меморіального знаку. Цей жест став символом пам’яті, що передається з покоління в покоління, та нагадуванням про трагедію, яку неможливо забути.
У Знам’янській громаді наголошують: спільне вшанування жертв голодів – це не лише данина минулому, а й усвідомлення відповідальності за майбутнє держави.
Залишити коментар