За час повномасштабної війни небанківський фінансовий ринок України пережив глибоку трансформацію. Жорсткий контроль з боку Національного банку призвів до того, що ринок залишив 61 відсоток учасників. Попри таке радикальне скорочення кількості гравців, сектор успішно адаптувався до оновлених правил, позбувся «паперових» установ та за підсумками 2025 року встановив рекорди прибутковості.
Регуляторні зміни та очищення ринку
Згідно з даними аналітичного центру «Фінансовий пульс», на старті 2022 року в Україні працювало 1824 небанківські фінустанови. На початок 2026 року їх залишилося лише 655. Найбільших втрат у чисельності зазнали страховики, кредитні спілки, ломбарди та різноманітні фінкомпанії.
Діляра Мустафаєва, яка очолює аналітичний департамент Центру, переконана, що цей процес є здоровим очищенням від нежиттєздатних структур. Отримавши розширені повноваження, НБУ впровадив жорсткі критерії щодо прозорості власників, якості активів та репутації менеджменту. Ті, хто зміг залишитися, перейшли до більш зрілої та системної бізнес-моделі.
Архітектура ринку та розподіл активів
Сьогоднішня структура фінансового ринку, за винятком 61 банку, виглядає наступним чином:
- Фінансові компанії — 411 установ (57 відсотків ринку)
- Ломбарди — 101 установа (14 відсотків ринку)
- Кредитні спілки — 85 установ (11,9 відсотка ринку)
- Страхові компанії — 57 установ (7,96 відсотка ринку)
- Лізингові компанії — 1 установа
Водночас небанківський сектор суттєво програє банківському за обсягами ресурсів. Якщо на банки припадає 91 відсоток усіх активів, то частка фінансових компаній становить 6,6 відсотка, страховиків — 2 відсотки, а решта учасників сумарно контролюють менше одного відсотка ринку.
Фінансові результати та драйвери прибутковості
За минулий рік сектор акумулював 20,1 мільярда гривень прибутку, показавши приріст на 21 відсоток у порівнянні з попереднім періодом. Основними локомотивами стали фінансові компанії, чий внесок склав 13 мільярдів гривень, тобто 65 відсотків загального прибутку ринку. Обсяг їхніх послуг збільшився на третину — до 327,8 мільярда гривень, де кредитування та факторинг домінували, а фінансові гарантії демонстрували стрімке зростання.
Страховий ринок також продемонстрував вражаючу динаміку, забезпечивши 6,85 мільярда гривень прибутку або 34 відсотки від загального результату. Експерти вказують на суттєве збільшення премій у ключових сегментах: автоцивілка (ОСЦПВ) зросла у 5,4 раза, а КАСКО — у 2,6 раза. Більшість ризикових страховиків показали високу ефективність роботи з активами.
Стан кредитних спілок та діяльність ломбардів
Натомість кредитні спілки залишаються в зоні ризику, показавши мізерний прибуток у 21,6 мільйона гривень. Їхній кредитний портфель скоротився вдвічі, частка «токсичних» кредитів досягла 29 відсотків, а поточні витрати суттєво тиснуть на дохідну частину.
Ломбарди продовжують стабільно працювати, видавши за рік позик на загальну суму 16,9 мільярда гривень. Здебільшого клієнти забезпечують ці кредити виробами з дорогоцінних металів та каміння, що становить близько 79 відсотків від усіх виданих позик.
Нові вимоги регулятора
Наразі НБУ розпочав етап системного посилення вимог до найбільш вагомих гравців. У січні 2026 року регулятор оприлюднив список із 53 значущих фінансових компаній. До 1 липня вони зобов’язані адаптуватися до вищих стандартів корпоративного управління та розкриття даних. Аналітики вбачають у цьому чіткий маркер того, що ринок поступово наближається до стандартів Євросоюзу.









Залишити коментар