Як відрізнити ртутний термометр від безртутного

Ртутні й безртутні термометри зовні дуже схожі, але їхній склад і принцип дії кардинально різняться. Відрізнити їх легко, якщо знати кілька чітких відмінностей: колір рідини, маркування, особливості форми та поведінку під час використання.

Колір рідини у капілярі термометра

Саме колір рідини всередині скляної трубки — найшвидший і найточніший спосіб зрозуміти, який термометр у руках. Підходить для будь-яких моделей, навіть без упаковки чи документації.

• Ртутна рідина завжди має яскраво-сріблястий, «металевий» блиск. Колір — насичено сірий, при хорошому освітленні відбиває світло, як дзеркальна кулька.
• Безртутні термометри містять інші рідини — найчастіше галій, індій і цинк (сплав Galinstan) або спирт. Колір у таких термометрів — блідо-жовтий, синюватий, зеленкуватий або просто прозорий. Металевого блиску немає, жодних «дзеркальних» відблисків не видно.

Пряма ознака: якщо рідина виглядає, як ртуть — це ртутний термометр. Якщо рідина прозора, з відтінком або без, або має слабо виражений блиск — це безртутний варіант.

Маркування і написи на корпусі — що шукати

Виробники обов’язково маркують безртутні термометри. Якщо на корпусі є вказівка, що це «безртутний» або «Galinstan», — це сучасна безпечна модель. Ртутні термометри маркують рідше, але деякі мають напис «Hg» (хімічне позначення ртуті) або слово «ртуть».

• Безртутні моделі часто мають написи: «без ртуті», «Mercury free», «Galinstan», «Галій», «індій», «цинк» або відповідні значки.
• Ртутні термометри можуть мати позначку «Hg» або взагалі не містити жодних маркувань щодо складу.

Якщо бачите напис «без ртуті» чи «Galinstan», можете не сумніватися: це безпечна безртутна модель. Відсутність маркування — не гарантія, що це ртутний термометр, але ймовірність висока.

Поводження рідини при струшуванні — ще один індикатор

Ртутна і безртутна рідина рухаються у трубці по-різному. Достатньо кілька разів легенько струснути термометр, щоб побачити різницю.

• У ртутному термометрі рідина збирається в одну чітку «лапку» і рухається разом, швидко та рівномірно, не залишаючи слідів у склі.
• У безртутних (Galinstan) рідина поводиться повільніше: може розтягуватись, розпадатися на окремі частинки, лишати тонку лінію або «краплі» у капілярі. Іноді потрібно прикласти більше зусиль, щоб повернути стовпчик у початкове положення.

Якщо рідина не струшується з першого разу

У безртутних термометрах часто потрібно докласти більше сили, щоб «збити» стовпчик до початкової позначки. Це — особливість сплаву Galinstan, а не ознака браку. В ртутних моделей такої проблеми майже не буває.

Якщо під час струшування рідина поводиться інакше, ніж у старих ртутних термометрах — це точно безртутний прилад.

Вага і тактильні відчуття — нюанси, на які варто звернути увагу

Ртутний термометр зазвичай трохи важчий на дотик, ніж безртутний. Це пояснюється різницею у щільності ртуті (13,6 г/см³) та сплавів, які використовують у безртутних моделях (Galinstan — близько 6,4 г/см³). Проте ця різниця не завжди відчутна, якщо не тримати обидва прилади одночасно.

• Ртутний — приємно важкий, «холодний» на дотик.
• Безртутний — легший, але різниця може бути мінімальною. На дотик також холодний, оскільки корпус скляний.

Чому вага — не основний критерій

Скляний корпус стандартний для обох типів, тому відчуття ваги — допоміжний орієнтир. Не варто покладатися лише на нього для точного визначення.

Особливості шкали та температурних позначок

Шкала на корпусі у ртутних і безртутних моделей виглядає майже однаково: від 35 до 42 °C з поділками. Однак інколи на безртутних моделях вказують додаткову інформацію — наприклад, позначку «Mercury free» біля шкали або відмінний шрифт чи фон позначок. Це допоміжна, але не вирішальна ознака.

• Ртутні шкали традиційно чорно-червоні, стандартні для медичних термометрів.
• Безртутні можуть мати синій, зелений або чорний шрифт, іноді додаткові позначки олівцем або наліпкою.

Додаткові відмітки

Окремі виробники додають на шкалу піктограми чи значки, які вказують на відсутність ртуті. Це ще один спосіб швидко відрізнити тип приладу.

Що робити, якщо термометр розбився

Дізнатися, ртутний термометр чи безртутний, важливо насамперед у разі розбиття. Різні типи потребують різних дій. Ось чіткі кроки для обох випадків.

Як виглядає ртуть і галієвий сплав на підлозі

• Ртуть — сріблясті кульки, миттєво скочуються у щілини, не залишають слідів, мають металевий блиск. Зібрати їх складно, при спробі натискати — розсипаються на дрібніші.
• Галієвий сплав — рідина, що розтікається по поверхні, не формує чітких кульок, залишає мокрі сліди. Може бути злегка жовтуватим або прозорим.

Якщо на підлозі — сріблясті кульки, дійте як при розливі ртуті. Якщо рідина прозора або з відтінком і не збирається в кульки, небезпеки ртуті немає.

Які дії безпечні для кожного типу

• Ртутний — терміново вивести людей, провітрити, зібрати ртуть (скотчем, шприцом чи папером), упакувати уламки у банку з водою і здати в спеціалізований пункт утилізації.
• Безртутний — зібрати уламки, промити поверхню водою з милом. Особливої небезпеки немає.

Чому не всі термометри без ртуті — однакові за складом

Існує кілька типів безртутних термометрів, і вони відрізняються не тільки складом рідини, але й кольором, поведінкою та навіть точністю вимірювання.

• Galinstan — сплав галію, індію та цинку. Нетоксичний, має високу точність, виглядає схоже на ртуть, але колір блідіший, блиск слабший.
• Спиртові термометри — містять пофарбований спирт (зазвичай червоний, синій або зелений). Використовують у лабораторіях, рідко зустрічаються у побуті.

Прозора або бліда рідина в термометрі — це не ртуть, навіть якщо блищить. Головне — немає дзеркального ефекту та металевого забарвлення.

Порівняльна таблиця основних ознак

Які ще деталі допоможуть визначити тип термометра

Деякі виробники додають у комплект до безртутних термометрів коротку інструкцію або етикетку з позначенням складу. Якщо упаковка збереглася, варто перевірити її: на ній завжди вказують, чи містить прилад ртуть. Також можна звернути увагу на ціни — безртутні термометри зазвичай дорожчі, але цей критерій не є ключовим, оскільки вартість залежить від бренду та місця продажу.

• Інструкція та упаковка — на безртутних моделях обов’язково написано «без ртуті» або перелічено склад, наприклад, «Galinstan». На ртутних — позначення рідко зустрічається, часто лише загальне «медичний термометр».
• Наявність сертифіката — для безртутних моделей виробники частіше додають сертифікати відповідності стандартам безпеки.

Чи можна визначити тип термометра за роком випуску

В деяких країнах ртутні термометри поступово зникають з продажу згідно із законами та міжнародними угодами (наприклад, Мінаматська конвенція по ртуті). Проте на території України, як і багатьох сусідніх країн, ртутні моделі досі залишаються у вільному обігу, особливо у старих запасах аптек та домашніх аптечках. Дата виробництва може бути додатковим орієнтиром, але не гарантує точного визначення, оскільки і ртутні, і безртутні термометри вироблялися паралельно упродовж багатьох років.

Чому електронні термометри — не альтернатива у цьому питанні

Електронні термометри зовні відрізняються від скляних: мають пластиковий корпус, цифровий дисплей, не містять рідин. Їх не можна сплутати з ртутними чи безртутними скляними моделями. Якщо у вас у руках саме скляний термометр, описані вище критерії залишаються єдино актуальними.

Ризики при неправильному визначенні типу термометра

Помилкове визначення типу термометра може призвести до небезпечних наслідків, особливо якщо розбити ртутний прилад. Ось основні ризики:

• Вдихання парів ртуті — токсично навіть у малій кількості, особливо для дітей та вагітних жінок;
• Недооцінка небезпеки — якщо розбитий прилад сприйняти як безртутний, можна не вжити необхідних заходів (провітрювання, утилізація);
• Викидання ртуті у сміття — заборонено, може призвести до забруднення довкілля та штрафів.

При будь-яких сумнівах краще діяти, як при розбитті ртутного термометра: це безпечніше для здоров’я та довкілля.

Що робити, якщо жодна з ознак не допомогла

У рідкісних випадках термометр може не мати жодних написів, рідина виглядає неоднозначно, а упаковка втрачена. Тоді можна скористатися такими рішеннями:

• Звернутися до аптеки або медичного працівника — вони часто мають досвід розпізнавання типів термометрів за зовнішніми ознаками;
• Порівняти з іншим, точно відомим термометром — якщо у родині є кілька приладів;
• Не ризикувати і зберігати прилад у недоступному місці, використовуючи інші засоби для вимірювання температури.

Чим безртутний термометр відрізняється від ртутного у використанні

Окрім відмінного складу, безртутні та ртутні термометри мають деякі особливості у щоденному користуванні:

• Час вимірювання — у більшості обох типів становить 5–10 хвилин, як і в класичних ртутних моделей.
• Точність — сучасні безртутні термометри Galinstan відповідають ртутним за точністю, якщо використовуються правильно.
• Стійкість до падінь — обидва типи крихкі, але сучасні моделі часто комплектуються пластиковими чохлами.
• Поведінка після вимірювання — у безртутних моделей стовпчик може повертатися до початкового рівня повільніше, інколи потрібно докласти більше зусиль при струшуванні.

Як зберігати і транспортувати скляний термометр

Завжди зберігайте прилад у захисному футлярі, не допускайте падінь та ударів. Вибирайте місце, недоступне для дітей — особливо якщо не впевнені у типі термометра.

Як поводитися із термометром, якщо склад невідомий

Якщо немає впевненості, ртутний термометр чи ні, дотримуйтеся максимальних заходів обережності:

• Не дозволяйте дітям або літнім людям користуватися термометром без нагляду.
• Зберігайте прилад у чохлі, окремо від інших медичних засобів.
• У разі пошкодження — одразу вживайте заходи, як при розбитті ртутного термометра, до уточнення типу.