Поблизу Світловодська Олександрійського району Кіровоградської області в розсаднику «Мигдалеві сади» цього року зібрали перший врожай мигдалю. Плодоносити дерева почали вже на третій рік після висаджування, що свідчить про сприятливі умови для розвитку промислових садів у регіоні.
У господарстві вирощують іспанські самоплідні сорти з пізнім і надпізнім цвітінням, серед яких Гуара, Лоран, Вейро, Маринада, Белона, Макако, Даймар і Пента. Як повідомив Валерій Буров, два останні сорти – Макако та Пента – вже внесені до державного реєстру рослин України й придатні для створення промислових насаджень.
«У мене сертифікований розплідник іспанських промислових самоплідних сортів мигдалю на підщепі GF 677. Це високорентабельна культура: вже на другий рік після посадки з’являються перші плоди, а на третій – починається повноцінне плодоношення», – пояснив Валерій Буров.
За словами фермера, весняні заморозки цього року не пошкодили мигдальні дерева, тоді як фундук, абрикоси та персики у господарстві підмерзли. Він зазначив, що старі кримські та молдавські сорти, на відміну від іспанських, є перехреснозапильними та більш вразливими до погодних умов.
Буров уточнив, що іспанські сорти здатні запилюватися при температурі +11…+13 градусів, тоді як бджоли вилітають лише при +15. Через це старі сорти, які рано цвітуть, потрапили під заморозки і залишилися без плодів. Іспанські ж зацвітають на два-три тижні пізніше, тож погодні ризики для них мінімальні.
Перший врожай іспанського мигдалю у розсаднику під Світловодськом зібрали у вересні. Як розповів Буров, досвід вирощування українські фермери переймали в Іспанії разом з членами Української горіхової асоціації. Вони ознайомилися зі схемами посадки, методами збору та особливостями автоматизації процесів.
Фермер порівняв умови вирощування в Україні та Іспанії, наголосивши, що тамтешні ґрунти бідні, здебільшого глинисті й кам’янисті, але це не заважає вирощуванню промислових садів. За класичною схемою на гектарі висаджують 300-500 дерев, у разі інтенсивних садів – близько тисячі, а суперінтенсивних – до двох тисяч. Усі іспанські господарства механізовані, а збирання врожаю здійснюють шейкерами: один струшувач із командою працівників може за день обробити 4-5 гектарів.
«Відмова від ручної праці та перехід до машинного збирання – важливий крок, особливо в умовах нестачі робочих рук», – наголосив Буров.
Українська горіхова асоціація планує закласти промислові мигдальні сади на території Київської та Кіровоградської областей. Сам фермер вивчає цю культуру понад 14 років і починав роботу на Херсонщині. Після втрати садів через війну він відновив сортову базу і розпочав діяльність заново.
За словами Валерія Бурова, в Україні щороку імпортують понад 3200 тонн мигдалю, більшість якого використовують у харчовій промисловості. Частка у 8–10% припадає на медичну та парфумерну галузі.
Залишити коментар