Площа Героїв Майдану в Кропивницькому знову стала місцем тиші, плакатів і портретів. 21 грудня тут відбулася щотижнева мирна акція на підтримку українських військових, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.
На площу вийшли рідні та близькі захисників. У руках — світлини військових, державні прапори. Мета незмінна: нагадати суспільству й владі про долю тих, про кого місяцями немає жодної звістки.
Серед учасників — Наталія Гуралюк. Вона прийшла разом із мамою Ларисою, сестрою Світланою та племінником Данилом, щоб говорити про свого батька Віктора Гуралюка, який зник безвісти 3 травня 2025 року.
Віктор Гуралюк став до служби 5 березня 2022 року. Він — солдат 5 окремої механізованої бригади, куди його перевели у лютому цього року. До того військовий служив у 55-й бригаді. Зник під час першого бойового завдання у новому підрозділі.
«Ми всією родиною шукаємо нашого тата. Це було його перше бойове завдання у цій бригаді — і після нього він зник. Скоро буде вже вісім місяців, як ми чекаємо, а звістки немає. Ми зверталися до всіх можливих служб, писали листи, але інформації нам так і не дають»
Родина приїхала на акцію з Новоукраїнського району.
«Ми віримо, чекаємо, не втрачаємо надії на його повернення. Дуже скучили»
Поруч стоїть Валентина Мельничук. Вона вже два роки й сім місяців живе в режимі очікування. Її син, військовослужбовець 56 окремої мотопіхотної бригади Олег Мельничук, зник безвісти у травні 2023 року на Бахмутському напрямку, поблизу Оріхово-Василівки.
Напередодні родина відзначила вже третій день народження Олега без його голосу.
«Єдина надія й віра — що він живий, ми живемо очікуванням. Звісток немає зовсім, лише одне ненависне слово: “Чекайте”. Дуже болить… Але я вірю й молюся, що дочекаюся його живим. На нього чекають удома діти, дружина, брат і вся наша родина»
На акцію також вийшла Катерина Ковальчук. Вона тримає портрет молодшого брата Івана Ковальчука, який зник безвісти на Сумщині, у Юнаківці.
«Офіційно про його зникнення повідомили 30 липня цього року, і відтоді про нього нічого не відомо»
За словами жінки, конкретної інформації родині не надали.
«Нічого не зрозуміло. Кажуть, що пішов на завдання і не вийшов — і все»
Іван Ковальчук — родом із села Панчеве Новоукраїнського району.
Серед учасників акції — Христина Пасічник. Вона прийшла заради свого чоловіка Анатолія Пасічника, який зник безвісти 23 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в Часовому Яру на Донеччині.
«Він пішов на завдання і зник. Уже півтора року про нього нічого не відомо. Є різні версії, але від побратимів інформації немає — його прикомандирували до іншої групи, де він був чужий»
На Анатолія Пасічника вдома чекають дружина, батьки та три сестри.
У Кропивницькому такі мирні акції відбуваються щотижня. Родини знову і знову виходять на площу з надією, що їх почують — і що очікування одного дня завершиться поверненням.
Залишити коментар