Аграрії Кіровоградської області завершили 2025 рік з вагомими досягненнями: регіон очолив рейтинг за посівними площами та врожаєм соняшнику, а також за обсягом державних аграрних кредитів. Водночас погодні виклики та обмеження у доступі до державних програм вплинули на деякі показники врожайності.
Рекордний соняшник та загальний урожай
Кіровоградщина посіла перше місце в Україні за посівами соняшнику — аграрії засіяли 691 тисячу гектарів, що стало рекордом незалежної України. Врожай склав 1 мільйон 165 тисяч тонн, повідомила керівниця профільного департаменту Валерія Фурманова. Значна частина цього ресурсу переробляється на місцевих підприємствах із виробництва жирів, які мають потужності на 2,2 мільйона тонн при власному річному обсязі 1,5 мільйона тонн.
Загалом аграрії області зібрали 3 мільйони 176 тисяч тонн зернових та технічних культур, що на 99 тонн менше, ніж у 2024 році. Урожайність зернових склала 38,5 центнерів з гектара проти 40,9 центнерів два роки тому. Найбільшу питому вагу серед зернових займає кукурудза, далі йде пшениця.
“Зменшення врожаю не вплине на продовольчу безпеку області, адже внутрішнє споживання складає лише 8–10% зернового ресурсу, решту реалізуємо на експорт,”
Вплив погодних умов на урожай
Весняні заморозки, посушливе літо та дощова осінь залишили свій відбиток на врожаї. Агроном Денис Філіпенко з Новоукраїнського району зазначив, що середня врожайність сої впала до 1,2 тонни з гектара, а кукурудзи — до 3,3 тонни.
Соняшник витримав погодні виклики завдяки технологіям вирощування господарства Миколи Макодзеби. Він зазначив:
“Рік був засушливий, тому отримати 30–35 центнерів з гектара, як у кращі роки, неможливо. Врожай соняшнику склав 27 центнерів з гектара. Менший обсяг компенсувала вища ціна — нині соняшник купують по 28 тисяч гривень за тонну.”
Директор інституту сільського господарства Ігор Семеняка підкреслив, що безсніжна зима й травневі заморозки спричинили активне раннє вегетування озимих культур, що негативно вплинуло на озимий ячмінь та ріпак.
“Для уникнення втрат врожаю аграрії повинні використовувати сівозміну. Фермери, які сіють одну й ту ж культуру багато років підряд, ризикують отримати значно менший урожай — від двох до п’яти центнерів з гектара,”
Кіровоградщина — лідер за агрокредитами
Регіон очолив і рейтинг за державною програмою пільгових кредитів 5-7-9%: 766 сільгоспвиробників отримали фінансування на суму близько 4 мільярдів гривень. Кредити використовують для придбання міндобрив, насіння, гербіцидів та техніки. Фермер Микола Макодзеба користується програмою з моменту її запуску:
“На весну треба міндобрива, посівний матеріал, гербіциди, насіння. Ці засоби обійдуться нам у 50 мільйонів гривень. Коли зберемо врожай, кредит закриваємо.”
Продовжують діяти й інші програми підтримки аграріїв: компенсація вартості техніки та обладнання, субсидії на вирощену продукцію та на гектари, а також програми для власників корів, кіз та овець. Минулого року 238 фермерів отримали майже 18 мільйонів гривень на утримання понад 2,5 тисяч корів, ще 87 виробників — близько 14 мільйонів на утримання майже семи тисяч кіз та овець.
Фермер з Карлівки Олександр Шепеленко отримав грант на 250 тисяч гривень для закупівлі нового обладнання:
“Плануємо підключити трактор до супутника — він сам веде машину, що зменшує травмування рослини й економить гербіциди та фунгіциди.”
Вплив врожайності на експорт
Аналітики прогнозують зменшення експортного виторгу через падіння врожайності зернових та технічних культур на 10% порівняно з 2024 роком. Світлана Литвин з Українського клубу аграрного бізнесу пояснила:
“Продовольчій безпеці нічого не загрожує, внутрішнього споживання вистачає. Проте експортна виручка зменшиться — соняшник дорожчий за кукурудзу майже втричі, тож це суттєво впливає на доходи фермерів.”
Ці фактори визначатимуть фінансові показники регіональних агропідприємств і надалі, залежно від коливань світових цін на сільгосппродукцію та погодних умов.
Залишити коментар