20 вересня в Україні відзначають День винахідника та раціоналізатора. З цієї нагоди науковці Інституту сільського господарства Степу НААН розповіли про власні напрацювання та процедуру патентування. У науковій установі вже мають два патенти на винаходи, а співавтором розробок став учений секретар інституту, кандидат технічних наук Олег Гайденко.
У програмі Українського радіо Кропивницький Гайденко та керівник інституту Ігор Семеняка пояснили, що таке винахід і як відбувається його юридичне оформлення. Ведучою ефіру була Наталія Сметанко.
За словами Гайденка, винахід — це нове технічне рішення, яке має практичне застосування і користь. Щоб захистити авторські права, необхідно отримати патент, який діє 20 років. Він згадав, що перші патенти отримав ще у 2006 році, працюючи над темою аспірантської роботи, пов’язаною з виробництвом субстрату для грибів. Тоді заяви подавалися в паперовому вигляді, а зараз процес значно спростився завдяки електронному документообігу та цифровому підпису.
Семеняка підкреслив, що патент підтверджує завершеність наукової розробки та її значення для економіки. Якщо йдеться про міжнародний рівень, це ще й престиж для держави. Науковець зазначив, що нині установа має 31 об’єкт інтелектуальної власності, серед яких — сорти культур, породи тварин і два патенти на винаходи.
Він також пояснив два шляхи отримання патенту: або автор самостійно подає заявку й фінансує процес, або, якщо винахід зроблений у науковій установі, укладається договір із роботодавцем і права переходять до юридичної особи. У такому випадку інститут супроводжує процес і може отримувати прибуток від використання патенту у виробництві, виплачуючи авторам частку роялті.
Гайденко додав, що в окремих установах діє система преміювання винахідників: вони можуть отримати винагороду як за подання заявки, так і за отримання патенту. Це додатково стимулює наукову активність.
Наразі інститут очікує на підтвердження двох нових заявок. Перша стосується рамкового способу визначення ступеня деструкції рослинних решток у полі, а друга — методу обчислення індексів ефективності їх розкладання. Науковці пояснюють, що йдеться про трансформацію соломи та пожнивних решток у поживні елементи, які можна використовувати як добриво. Це допомагає швидше перетворювати відходи після збору врожаю на ресурс для наступних посівів, а також сприяє накопиченню вологи в ґрунті за умов посухи.
За словами Семеняки, нові патенти дозволять агрономам і екологам точніше оцінювати швидкість і ефективність розкладання органіки в ґрунті та планувати агротехнічні заходи для підвищення врожайності.









Залишити коментар