У Пекареві Сосницької громади на Чернігівщині розпочали відновлення 250-річного козацького маєтку Долинського. ініціатива “Спадщина UA” шукає меценатів або нових власників для цієї історичної будівлі. За словами засновниці ініціативи Ганни Гаврилів, команда вже викупила маєток, упорядкувала територію та розпочала документальне оформлення, а також вивчає історію цієї пам’ятки.
Історикиня Оксана Лобко розповідає, що перша письмова згадка про маєток датується 1763 роком у сповідальних розписах села Пекарів. Тоді він був зазначений як дворець Бунчукова товариша Долинського. Друге посилання на будівлю припадає на 1780 рік, коли зазначалося, що у Пекареві є будинок Долинського з дев’ятьма покоями.
Маєток Долинського був родовою власністю, яка передавалася у спадок. У радянський період будівля стала школою для дітей села, а на початку 2000-х років, після її закриття, вона почала руйнуватися. У грудні 2023 року ініціатива “Спадщина UA” викупила маєток, ставлячи перед собою мету зберегти один з небагатьох зразків українського класицизму, яким понад 200 років.
Ганна Гаврилів зазначає, що команда вже провела первісні протиаварійні роботи, очистила територію та зробила обмірні креслення. Дослідження стін виявило, що фасади будівлі, які були зазвичай білими на Чернігівщині, мали нехарактерні кольори — відтінок між рожевим і персиковим, а дах був теракотовим.
Будівля пережила кілька пожеж, одна з яких сталася на початку 2000-х. Дерев’яні стіни не загорілися, незважаючи на високий ризик. Очищені від вапняного покриття стіни виявили добре збережене дерево, покрите спеціальною технологією, що робило його негорючим. Також на другому поверсі були знайдені оригінальні неомавританські шпалери середини XIX століття, хоча їхній стан наразі дуже поганий для відновлення.
Крім того, виявлено оригінальні двері з часів будівництва маєтку, покриті шпоном, що характерно для епохи класицизму. За словами Станіслава Клосовського, частина дверей була замінена вже після того, як в будівлі розмістилася школа, і ці зміни створили багатошарову історію предметів інтер’єру.
Місцеві жителі, такі як Микола Макарець і Клавдія Думова, які навчалися в цій школі, згадують, як у радянські часи приміщення використовували для житла вчителів, а згодом перетворили на класні кімнати. Клавдія Думова пам’ятає, як сиділа на дерев’яних партах, коли навчалася тут.
Під будівлею знайдено добре збережене підземелля, яке раніше використовувалося як погріб. Станіслав Клосовський зазначає, що аркові склепіння додають атмосферності цьому місцю.
Щодо подальших планів, Ганна Гаврилів повідомляє, що у 2025 році вони планують завершити покрівлю будівлі, щоб запобігти подальшому руйнуванню. Після цього продовжать вивчення історії маєтку та його подальше відновлення.
Засновниця ініціативи “Спадщина UA” підкреслює, що для об’єкта можуть бути кілька варіантів подальшого використання, і наразі шукають інвесторів, партнерів або покупців, але лише на умовах збереження пам’ятки та її правильного пристосування до сучасних потреб.
Староста села Пекарів Тамара Степаненко вірить, що відновлення маєтку допоможе оживити село, створить нові робочі місця і приверне молодь, що є важливим для розвитку громади.
Залишити коментар