Ветерани, які повертаються з фронту, шукають не лише стабільну роботу, а й новий сенс життя та безпечне середовище. На цьому шляху виникають перепони — від наслідків поранень і потреби в реабілітації до бюрократії та стереотипів роботодавців. У Кіровоградській та Черкаській областях уже діють програми та ініціативи, що допомагають захисникам знайти роботу й адаптуватися до мирного життя.
Ще в реанімації запевнили, що робота буде: історія Леоніда Слічного
Ветеран Леонід Слічний працював на підприємстві «АгроКар» ще до служби — спершу збиральником техніки, згодом старшим бригадиром. У січні 2024 року на Запорізькому напрямку він отримав важке поранення і втратив обидві ноги. Уже в реанімації керівництво компанії запевнило: його робоче місце збережене.
У 2025 році, після лікування та короткої реабілітації, Леонід повернувся на підприємство, але вже на нову посаду — менеджера з продажів. Для нього облаштували робоче місце з пандусами та гнучким графіком: два дні в офісі, решта — дистанційно. Нині він займається каталогом інтернет-магазину, описами товарів і системою замовлень.
Найбільше труднощів, за словами ветерана, створює не робота, а бюрократія: оформлення довідок, пенсії та документів на житло розтягується на місяці. «З житлом у мене тяганина вже майже два місяці», — каже він.
Директор «АгроКар» Андрій Теплюк підкреслює: підприємство свідомо створює робочі місця для ветеранів, забезпечує безбар’єрність території, пропонує психологічну допомогу та індивідуальну програму адаптації. У компанії вже працюють двоє ветеранів, ще понад шість вакансій відкриті саме для них.

Ветерани на ринку праці Кіровоградщини
За словами Дмитра Кобця, заступника начальника управління комунікації Кіровоградської ОВА, в області проживає близько 40 тисяч учасників бойових дій. Частина з них уже працює, інші звертаються до Центру зайнятості. Станом на серпень 2025 року офіційно роботу шукали 102 ветерани. Від початку повномасштабної війни вдалося працевлаштувати 448 осіб.
Якщо середній рівень працевлаштування ветеранів по країні становить 17,9%, то в Кіровоградській області — 26%. Найчастіше ветерани влаштовуються водіями, трактористами, слюсарями, охоронниками, кочегарами або у сфері ремонту техніки.
У Держпраці нагадують: якщо військового мобілізували з підприємства, він має право повернутися на своє місце роботи. У разі неможливості працювати за станом здоров’я можливе переведення на легшу посаду або виплата вихідної допомоги.
Черкаси: шлях ветерана Ярослава Платміра
У Черкаській області на обліку в Центрі зайнятості перебувають 248 ветеранів, серед них 83 — з інвалідністю. Один із них — Ярослав Платмір, поранений ще під час боїв за Донецький аеропорт у 2015 році. Після служби у 2022-му він почав шукати роботу, але через стан здоров’я більшість вакансій йому не підходили.
Зрештою Ярослав влаштувався в кінотеатр «Україна», де спершу працював господарником, а згодом перейшов у відділ організації заходів. Для нього облаштували робоче місце, закупили необхідне обладнання, а витрати компенсувала служба зайнятості. Директор кінотеатру Артур Акопян планує створити реабілітаційний простір для військових.
«Робота — це зайнятість, спілкування і відчуття, що ти потрібен. Без цього в голову лізуть непотрібні думки», — переконаний Ярослав.

Очікування та реальність: фактори працевлаштування
За словами Юлії Андрєєвої, начальниці управління обласного центру зайнятості, шлях ветеранів на ринку праці залежить від кількох чинників:
- Сімейні обставини — частина демобілізованих бере паузу, щоб побути з рідними.
- Здоров’я — тривала реабілітація чи очікування оформлення інвалідності.
- Очікування щодо зарплати — рівень виплат у війську часто вищий за ринкові.
- Гнучкість роботодавця — важливість адаптованого графіка та умов праці.
- Мотивація — іноді ветеранів потрібно додатково стимулювати тренінгами чи консультаціями.
Можливості перекваліфікації та підтримки
Фахівчиня Вікторія Бернікова наголошує: перекваліфікація для ветеранів — це не лише нова професія, а й шлях до психологічної стійкості та контролю над життям. Державна служба зайнятості пропонує понад 400 програм навчання: від водія й електромонтера до кухаря чи бджоляра. Теорія часто проходить онлайн, а практика — очно.
З 2023 року діє експериментальний проєкт, за яким ветерани можуть навчатися без обов’язкової реєстрації як безробітні. Витрати на проїзд і проживання компенсуються, а за потреби — і для супроводжувача. У 2025 році на Кіровоградщині вже 82 ветерани скористалися програмами навчання.
Окрім цього, доступні ваучери на перепідготовку до 30 280 гривень та гранти на власну справу — від 250 тис. грн за створення одного робочого місця до 1 млн грн за чотири місця. Подати заявку можна через «Дію».








Залишити коментар