Попри офіційне перейменування міста Кіровоград на Кропивницький ще у 2016 році, його область досі юридично залишається Кіровоградською. Мешканці у побуті часто називають місто старою назвою, а російська пропаганда активно грає на цій суперечності. Чому область досі не перейменована, хто впливав на історичний вибір назви міста та як відбувалася трансформація топоніма в центрі України — розповідають краєзнавець Володимир Поліщук та юристка Євгенія Захарченко.
П’ять назв за історію міста
Кропивницький — рекордсмен серед обласних центрів України за кількістю перейменувань. У різні епохи місто змінювало назву п’ять разів:
- Єлисаветград
- Зінов’євськ
- Кірово
- Кіровоград
- Кропивницький
У 1924 році місто перейменували на Зінов’євськ — на честь Григорія Зінов’єва, уродженця Єлисаветграда та соратника Леніна. Але вже у 1934 році, після його політичної опали, назву змінили на Кірово — на честь іншого партійного діяча, Сергія Кірова. Через п’ять років, у 1939-му, створено Кіровоградську область, а місто стало Кіровоградом.
Варто зазначити, що жоден з цих діячів ніколи не бував у місті. Назви на їхню честь були нав’язані згори, як це практикувалося у радянську добу. У центрі міста навіть встановили пам’ятник Кірову, який із часом кілька разів змінювали. Його демонтували у 2014 році — ще до перейменування міста. Місце перебування монумента після цього лишається невідомим.
Вибір Кропивницького: драматург замість диктатора
14 липня 2016 року Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування міста Кіровоград на Кропивницький. Назву обрали на честь Марка Кропивницького — українського драматурга, актора та засновника першого професійного українського театру, який народився та працював саме тут.
Процес перейменування супроводжувався дискусіями. На місцевому рівні проводили опитування: серед варіантів були Єлисаветград, Інгульськ, Златопіль, Ексампей. Назва “Єлисаветград” активно просувалася проросійськими силами. У місті проходили акції на її підтримку, де ігнорували імперське походження назви та вензель імператриці Єлизавети на старому гербі міста.
“Назва Єлисаветград покликана була утверджувати на наших землях ‘русский мир’. І не треба казати, що вона пов’язана зі святою Єлисаветою”, — наголошував покійний філолог Володимир Панченко.
У підсумку обрали Кропивницький — україноцентричну, культурну та позбавлену імперського підтексту назву. Попри це, чимало містян ще називають місто “Кіровоградом”. Краєзнавець Володимир Поліщук зазначає, що це не ознака відмови від нової назви, а звичка, яка поступово зникне. Так само було, до прикладу, з Новоархангельськом, який довго називали Архангородом.
Область досі “Кіровоградська”: чому?
На відміну від міста, область залишається з радянською назвою — Кіровоградська. Як пояснює юристка Євгенія Захарченко, причина цього — в законодавчих обмеженнях. Назви областей закріплені в Конституції України (стаття 133), а отже, їхнє перейменування потребує внесення змін до Основного закону.
Процедура зміни назви області
Процес перейменування включає кілька етапів:
- ініціатором виступає Президент або дві третини народних депутатів;
- законопроєкт повинен пройти перевірку Конституційного Суду;
- перше голосування у Верховній Раді — не менше 226 голосів “за”;
- друге голосування — не менше 300 голосів “за”.
Однак згідно з чинним законодавством, зміни до Конституції не можуть вноситися під час воєнного стану. Саме тому перейменування Кіровоградської області наразі відкладається.
Юристка нагадує, що ще у 2018 році парламентський комітет підтримав ідею перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей. А у 2019 році Конституційний Суд визнав конституційним законопроєкт про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку. Проте голосування у Верховній Раді так і не відбулося.
Тепер, аби повернутися до цього питання, потрібно дочекатися завершення воєнного стану. Лише тоді можливо буде знову ініціювати відповідний законопроєкт і запустити процес перейменування області.
Залишити коментар