23-річний Ярослав Янушев із Кіровоградщини повернувся додому після трьох років неволі. У 2022 році він потрапив у полон під час боїв у Маріуполі, коли разом з побратимами опинився в оточенні. Ярослав був серед тих, хто під час прориву потрапив до рук ворога. Тепер він знову вдома, але з великою трагедією — його батько загинув під час війни, пішовши на фронт слідом за сином.
Ніколи не вірилось у повернення
Мати Ярослава, Жанна Янушева, розповідає, як вона переживала ці довгі три роки. Спочатку, коли отримала повідомлення, що її син обміняний, вона не повірила. Щоразу, чуючи новини про обміни, сподівалась, але все було безрезультатно. І лише коли їй зателефонували з невідомого номера, все змінилося.
“Я так наплакалась, що думала, що помру від радості. І досі не віриться, що він вдома,” – згадує Жанна, мати Ярослава.
Довгий шлях до зустрічі
Ярослав сам не знав, що його чекає обмін, поки не почув літаки, які мали забрати їх на літовище. У момент обміну, коли очі йому розв’язали в Білорусі, він вже зрозумів, що він на шляху до дому.
Після цього Ярослав зателефонував матері і сказав: “Мамочка, це я, Ярик, мене обміняли”.
Служба на фронті та трагедія в родині
Молодший брат Ярослава, Ростислав, зазначає, що його брат змінився. Від того, хто був ще дитиною, нічого не залишилось — і зовнішність змінилась, і манера спілкування. Він також згадав про трагедію, яка сталася в родині — батько Ярослава, військовий пенсіонер, загинув у грудні 2023 року під час артилерійського обстрілу на Харківщині, так і не дізнавшись, що його син повернувся додому.
Психологічні та фізичні наслідки полону
Ярослав пережив великий стрес під час полону, і, повернувшись додому, він має проблеми зі здоров’ям, зокрема зі зором. Мати пов’язує це із побоями, які він отримав під час перебування в полоні. Наразі Ярослав перебуває в медичному закладі, де проходить реабілітацію.
Тим не менш, він дуже вдячний за підтримку, яку отримав після повернення — йому надали медичну допомогу, дали змогу зв’язатись з родиною і відпочити.
Плани на майбутнє
Про майбутнє Ярослава мати поки не може нічого сказати, адже він пережив надто багато емоцій за останній час. Однак вона точно знає, що перше, що він хоче зробити після повернення — це відвідати могили свого батька та побратимів.
“Я чекала його, я заради нього жила, я молилася за його повернення”, – каже мати Ярослава.
Рідні Ярослава планують найближчим часом відвідати його в лікарні і не можуть дочекатись моменту, коли зможуть бути разом із ним. Для Жанни це був особливий сюрприз, адже вона, маючи водійське посвідчення, тепер зможе сама приїхати за своїм сином.
Мрія про майбутнє
Поки Ярослав проходить реабілітацію, його рідні чекають, щоб на вихідні поїхати до нього. Ярослав каже, що він поки не хоче нічого, бо має все, що йому потрібно: підтримку і турботу своїх близьких.
Залишити коментар