За останні шість років Кропивницький витратив на систему відеоспостереження понад 16 мільйонів гривень, проте рівень вуличного вандалізму не лише не вщухає, а й демонструє негативну динаміку. Поки містяни сперечаються, чи є об’єктив камери запобіжником від злочину, статистика свідчить про зворотне: кількість пошкодженого комунального майна у 2025 році стала однією з найвищих за весь час спостережень.
З 2020 року в громаді встановили 506 камер. Динаміка закупівель була нерівномірною: пік припав на 2024 рік, коли змонтували 137 пристроїв, тоді як у 2021-му обмежилися лише 54 одиницями. Цьогоріч влада планує додати ще 70 точок контролю. Цікаво, що попри значні бюджетні витрати, міська рада фактично не контролює систему — з початком повномасштабного вторгнення доступ до даних мають лише правоохоронці. Це створює інформаційний вакуум щодо працездатності конкретних локацій.
Парадокс безпеки: камери проти виховання
Думки жителів міста щодо ефективності “цифрового ока” розділилися. Для одних наявність камери є психологічним чинником, що стримує агресію, для інших — лише засобом фіксації вже скоєного факту. Кропивничани зазначають:
- Ірина вважає місто небезпечним через велику кількість наркозалежних та аварій на дорогах, наголошуючи на необхідності активнішої роботи влади.
- Лариса переконана, що камери не зупинять людину, яка прагне бійки, адже це питання виховання, а не техніки.
- Олена почувається на вулицях спокійно, вірячи, що нагляд змушує людей поводитися пристойніше.
Статистика пошкоджень комунального майна підтверджує скепсис щодо превентивної ролі камер. Найгірші показники зафіксовано у 2021 році (22 випадки) та у 2025-му (21 випадок). За перші півтора місяця 2026 року вже маємо три інциденти. Вандали нічать лавки, вказівники та вазони, а водії під час ДТП регулярно нищать світлофори та паркани.
Ціна вандалізму для міської казни
Довгий час у Кропивницькому не вели окремого обліку збитків від дій хуліганів. З 2020 по 2024 роки всі ремонти проводилися коштом поточної діяльності комунальних підприємств, оскільки пошкодження вважалися “незначними”. Проте ситуація змінилася.
Заступник міського голови Олександр Мосін оприлюднив цифри, які змушують замислитися:
- майже 554 тисячі гривень — сума збитків громаді за 2025 рік та початок 2026-го;
- понад 4,1 мільйона гривень витрачено на камери у 2024 році (рекордний показник);
- близько 2,5 мільйонів гривень щороку, крім 2025-го, витрачалося на утримання та розширення системи.
Виникає логічне запитання: чи виправдовує себе стратегія нарощування кількості камер, якщо за останні чотири роки крива псування майна лише повзе вгору? Схоже, що цифрова безпека — це лише інструмент для поліції, тоді як реальний спокій на вулицях залишається питанням соціальної відповідальності та оперативності реакції на виклики.
Залишити коментар